Лунає пісня про Україну

На сцену виходять ведучі, учні в українських костюмах

Ведучий:

Людської пам’яті свіча хай запалає,

Коли життя знов набирає силу.

В ім’я народу хай вона палає

За муки, за життя і за могили

Хай вдячна пам’ять наша звеличає.

Ведучий:

22 січня 2019 року Україна відзначає 100 років з дня проголошення Акта

Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної

Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши:

«Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.»

1 Учень:

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку

Аби ти щаслива була, Україно,

Моя Батьківщино!

2 Учень:

Нам дух волелюбний від скіфів дістався,

Широка душа – від безмежжя степів.

Хто серцем тебе, Придніпров’я, торкався,

Той душу твою осягнути зумів.

Це тут України моєї початок,

Де волю плекали твої козаки.

Про неї сьогодні ми будем співати

І славу пронесем крізь віки!

( Лунає пісня « Україна»)

3 Учень:

Велична і свята, моя ти Україно,

лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам історію творить!

4 Учень:

День 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.Ведучий: А зараз давайте перегорнемо сторінки історії свята Соборності України.

1 Українка:

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження

власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за

соборність своїх земель.

Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі

України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі,Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

2 Українець:

З початком Першої світової війни у Галичині було створено Головну

Українську Раду (пізніше - Загальна Українська Рада), яка відстоювала

інтереси українців. 9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР Кость Левицький висловив загальне прагнення галицького народу до Києва. 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний і громадський діяч Семен Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною.

1 Українка:

У середині листопада 1918 р. Австро-Угорська імперія розпалась під

впливом революційних подій у країні. І вже 1 листопада війська Української

Національної Ради захопили Львів, проголосивши створення Української

держави. А 13 листопада за новоутвореною державою закріпилася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Тож одним із найважливіших

завдань уряду ЗУНР було об'єднання усіх українських земель в одну державу.

1 Українець:

Але поки гетьман Павло Скоропадський володарював у Києві, ця мета була

недосяжною.

Ситуація змінилася, коли на зміну гетьманату до влади прийшла Директорія,

було відновлено Українську Народну Республіку та її закони, 1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний передвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі.

Даний договір, , став, по суті, першим і основним актом соборності. Після

нього значно активізувалася боротьба за ідейно-політичну і територіальну

консолідацію українців усіх земель.

2 Українка:

Українська Національна Рада 3 січня 1919 року одностайно прийняла ухвалу про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою. Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об'єднання УНР і ЗУНР на 22 січня. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята - Незалежності й Соборності.

2 Українець:

І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть.

Уранці 22 січня біля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи. Урочистості розпочав заступник президента ЗУНР Лев Бачинський, який нагадав про традицію "одного нерозривного тіла" від Володимира Великого до "великих гетьманів".

Голова Директорії Володимир Винниченко привітав галицьких делегатів, наголосивши на непересічному значенні Акта соборності.

1 Українець:

Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова:

"Віднині зливаються в одне віками відділені одна від одної частини України -

Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну Велику

Україну…

Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу".

Українка : День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України..

1 учень:

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

2 учень:

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

3 учень:

Любіть Україну, злотосяйну і вічну,

Любіть Україну, всім серцем любіть.

У день її народження не свічку –

Серця без коливання запаліть.

4 учень:

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

5 учень:

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорить сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти на землі.

Всі учасники свята, тримаючи в руках блакитні та жовті папери на яких

написано назви областей України виходять на сцену і створюють єдиний

символічний Державний Прапор України.

Ведучий:

Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ

можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.

Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності,

повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Звучить Державний Гімн України.